26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша
техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два
вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна
радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40
разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Лише наступного дня, після того як у Швеції
за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР
повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що
тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано.
За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були
уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ
від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до
тисячі мегават електроенергії.
Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі
абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність
реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені.
Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити
стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року
на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як
наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились
під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що
було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось
більше 60 тон радіоактивних матеріалів.
Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини
вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти
подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця
аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР
секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих
областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались
жодні заходи по захисту населення від радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го
року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом",
збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і
Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії
в 1991 та в 1996 роках привели
до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був
зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС
повністю припинила свою роботу.
Герої Чорнобиля. Ліквідатори наслідків аварії.
Бойова тривога підняла караули пожежних з Чорнобиля і Прип`яті,
перший з яких прибув на станцію через 7 хвилин після початку катастрофи. 28
чоловік кинулися на боротьбу з пожежею під керівництвом лейтенантів Володимира
Правика і Віктора Кабенка. Обом по 23 роки, але своїм прикладом вони вели за
собою бійців, даючи чіткі команди і перебуваючи там, де найважче. Загальне
керівництво здійснював майор Телятников, під керівництвом у якого виявилося 69
осіб і 14 одиниць техніки. Практично без засобів захисту, маючи тільки
рукавиці, каски і брезентові роби, не використовуючи через високі температур
протигази КВП-5, до третьої ночі пожежники не підозрювали про смертельно
небезпечному рівні радіації. До чотирьох годин ранку пожежу вдалося
локалізувати, до шести він був погашений повністю. Втрачають у ході боротьби з
вогнем свідомість, багато пожежників отримали смертельну дозу
радіації і були відправлені на лікування в Москву і Київ. З 13 осіб, які
проходили лікування в 6-й клінічній лікарні столиці, 11 померли. Серед них
Віктор Кабенок і Володимир Правик, що став батьком за місяць до трагедії. Трьом
пожежним, Володимиру Правику, Віктору Кабенку і Леоніду Телятникову, присвоєно
звання Героїв Радянського Союзу. Вижити вдалося тільки останному,
дослужився до звання генерала.
Пожежні - Герої
України Троє пожежних з числа перших
опинилися на місці катастрофи отримали звання Героя України. Серед них Василь
Ігнатенко, 25-річний старший сержант. Ціною свого життя молодий чоловік
витягнув з вогню трьох своїх товаришів, які втратили свідомість від
опромінення. 26-річний сержант Микола Ващук і 23-річний Микола Титенок були
одними з тих, кого врятував Ігнатенко. Але всім їм уготована однакова доля -
померти в лікарні. Обидва працювали на найбільшій висоті, запобігаючи поширенню
вогню на третій енергоблок. Саме там рівень радіації був найвищим. Герої
Чорнобиля залишили після себе вдячну пам`ять.
