31 річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. 

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Герої Чорнобиля. Ліквідатори наслідків аварії.

Бойова тривога підняла караули пожежних з Чорнобиля і Прип`яті, перший з яких прибув на станцію через 7 хвилин після початку катастрофи. 28 чоловік кинулися на боротьбу з пожежею під керівництвом лейтенантів Володимира Правика і Віктора Кабенка. Обом по 23 роки, але своїм прикладом вони вели за собою бійців, даючи чіткі команди і перебуваючи там, де найважче. Загальне керівництво здійснював майор Телятников, під керівництвом у якого виявилося 69 осіб і 14 одиниць техніки. Практично без засобів захисту, маючи тільки рукавиці, каски і брезентові роби, не використовуючи через високі температур протигази КВП-5, до третьої ночі пожежники не підозрювали про смертельно небезпечному рівні радіації. До чотирьох годин ранку пожежу вдалося локалізувати, до шести він був погашений повністю. Втрачають у ході боротьби з вогнем свідомість, багато пожежників отримали смертельну дозу радіації і були відправлені на лікування в Москву і Київ. З 13 осіб, які проходили лікування в 6-й клінічній лікарні столиці, 11 померли. Серед них Віктор Кабенок і Володимир Правик, що став батьком за місяць до трагедії. Трьом пожежним, Володимиру Правику, Віктору Кабенку і Леоніду Телятникову, присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. Вижити вдалося тільки останному, дослужився до звання генерала.

Пожежні - Герої України Троє пожежних з числа перших опинилися на місці катастрофи отримали звання Героя України. Серед них Василь Ігнатенко, 25-річний старший сержант. Ціною свого життя молодий чоловік витягнув з вогню трьох своїх товаришів, які втратили свідомість від опромінення. 26-річний сержант Микола Ващук і 23-річний Микола Титенок були одними з тих, кого врятував Ігнатенко. Але всім їм уготована однакова доля - померти в лікарні. Обидва працювали на найбільшій висоті, запобігаючи поширенню вогню на третій енергоблок. Саме там рівень радіації був найвищим. Герої Чорнобиля залишили після себе вдячну пам`ять.